МО класних керівників
Методичні рекомендації
щодо організації методичних об’єднань класних керівників
в загальноосвітніх навчальних закладах.
З метою удосконалення діяльності методоб’єднань класних керівників пропонуємо рекомендації щодо планування роботи.
План методичного об’єднання складається на поточний навчальний рік і має спрямування на поліпшення науково-теоретичної, методичної та практичної підготовки педагогічних кадрів.Схема орієнтовного плану методичного об’єднання класних керівників.
І Вступ.
Аналіз роботи методоб’єднань за минулий рік на основі моніторингу рівня професійної компетентності педагогічних кадрів та їх потреб, рівня вихованості учнів, ефективності методичної роботи, її вплив на підвищення результативності виховного процесу в порівнянні з минулим роком. Визначення досягнень у роботі, недоліків, їх причин, завдань на наступний рік з урахуванням проблемної теми. Вказати роль кожного члена методоб’єднання у реалізації колективно-методичної теми за схемою:
| № з/п | П І Б | Тема (проблема) | Форма узагальнення | Застосування |
ІІ Графік і тематика засідань
| № з/п | Зміст роботи | Форма проведення | Дата виконання | Відповідальний за виконання | Домашнє завдання | Примітка |
ІІІ Вивчення та поширення перспективного педагогічного досвіду.
ІV Робота з молодими класними керівниками.
V Вивчення рівня вихованості учнів та результативності виховної роботи.
Під час аналізу слід розрізняти критерії оцінювання результатів і критерії оцінювання процесу. Перші дають змогу визначити рівень розвиненості якостей особистості учнів, їх вихованості навченості, соціалізації. Другі допомагають з’ясувати, як спрацьовує механізм виховання, як на результати останнього впливають ті чи інші чинники (умови).Критерії оцінювання: - гуманність виховних відносин;- ступінь залучення учнів до життєдіяльності класного колективу;- рівень ділових та міжособистісних взаємовідносин;- рівень розвитку самоврядування в класі;- наявність соціальних зв’язків у класній спільноті;- ефективність психолого-педагогічного та медико-соціального супроводу процесу розвитку учнів.
Документація методичного об’єднання класних керівників.
1. Річний план роботи методичного об’єднання.
2. Пропозиції засідань методичного об’єднання.
3. Аналітичні матеріали за підсумками проведених заходів.
4. Плани роботи та матеріали структурних методичних одиниць, які працюють в рамках методичного об’єднання.
5. Картотека передового педагогічного досвіду.
РЕКОМЕНДОВАНА ТЕМАТИКА ЗАСІДАНЬ методичного об’єднання класних керівників
1. Теоретико-методологічні основи процесу національного виховання в сучасних умовах.
2. Методи і форми педагогічної діагностики та прогнозування виховного процесу, рівня вихованості учнів, учнівського колективу.
3. Розвиток духовності школярів на основі засвоєння соціокультурних досягнень вітчизняної та світової культури.
4. Психолого-педагогічні особливості формування ціннісних орієнтацій в учнівському середовищі.
5. Індивідуальна виховна робота з учнями різних вікових груп.
6. Самовиховання учнів, саморозвиток їх суспільно цінних якостей та створення умов для самореалізації як неповторної індивідуальності.
7. Система роботи класного керівника з регулювання та корегування міжособистісних стосунків в учнівських колективах.
8. Диференціація та індивідуалізація виховання – необхідна умова розкриття творчої особистості.
9. Методи позитивного впливу на дитину та управління дитячим колективом.
10. Система профілактики правопорушень дітей та підлітків на основі гуманізації сучасної школи.
11. Особливості методики підготовки та проведення позакласних заходів на засадах народної педагогіки.
12. Екологічне виховання як фактор формування екологічної культури особистості.
13. Нові моделі управління виховним процесом.
14. Особистісна культура вихователя як основна умова ефективності навчально-виховного процесу.
15. Роль сім’ї у профілактиці відхилень у поведінці дитини.
16. Проблема забезпечення єдності виховання, перевиховання і самовиховання у процесі педагогічної профілактики.
17. Трудове виховання як засіб попередження і подолання відхилень у поведінці учнів.
18. Формування здорового способу життя у сучасних умовах.
ОРІЄНТОВНИЙ ПЛАН ЗАСІДАНЬ методичних об’єднань класних керівників
Засідання 1.
Тема: Формування у школярів високої громадянської активності та національної свідомості.
1. Громадянське виховання підлітків як соціально-педагогічна проблема.
2. Форми та методи формування національної свідомості та самосвідомості (доповідь).
3. Обмін досвідом між класними керівниками:· виховання у школярів національних і загальнолюдських цінностей;· системна робота з національного виховання;· виховання в контексті життєтворчості особистості;· шляхи формування національної свідомості;· виховання поваги до державних символів.
4.Відвідування виховної години класного керівника.
5. Обговорення заходу, висновки та пропозиції.
6. Обговорення плану методичного об’єднання класних керівників.
7. Знайомлення з новинками методичної літератури.
Домашнє завдання: Підготувати питання до анкетування учнів з національно-громадянського виховання.
Засідання 2.
Тема: “Удосконалення родинного виховання учнів”.
1. Спільна робота громадськості, школи і сім’ї у становленні особистості школяра.
2. Індивідуальна робота класного керівника з батьками (з досвіду роботи).
3. Проблемний стіл за участю батьків на тему “Умови успішного виховання дітей у родині”: · родина – міцний і дружний колектив;· здоровий родинний мікроклімат і його вплив на формування особистості дитини;· довір’я у вихованні;· ставлення до найстарших членів сім’ї, родини;· єдність вимог батьків та вчителів у ставленні до дітей.
4. Відвідування заняття психолога з учнями. Проведення анкетування.
5. Родинний захід (педагогічний всеобуч батьків).
6. Підсумок туристсько-краєзнавчих експедицій в рамках Всеукраїнського руху “Моя земля – земля моїх батьків”.
Домашнє завдання: Підготувати матеріал на правову тематику до проведення виховного заходу.
Засідання 3.
Тема: “Методи превентивного виховання”.
1. Соціально-економічні тенденції розвитку суспільства і проблеми профілактичної виховної роботи з неповнолітніми (лекція).
2. Обговорення статті (назва).
3. Методичний фестиваль класних керівників:· напрямки правовиховної роботи;· система заходів з правовиховної роботи;· система профілактики правопорушень;· система роботи з попередження правопорушень;· орієнтовна тематика з морально-правового виховання;· роль ради профілактики;· вивчення особистості важковиховуваних школярів.
4. Відвідування уроку правознавства.
5. Фрагмент засідання ради профілактики.
6. Виховний захід на правову тематику.
7. Обговорення відвіданих заходів, висновки та пропозиції.
Домашнє завдання: Підготувати питання до анкетування учнів з вивчення розвитку особистості.
Засідання 4.
Тема: Сутність і особливості розвитку особистості.
1. Система роботи класного керівника з регулювання та корегування міжособистісних стосунків в учнівських колективах (доповідь).
2. Диференціація та індивідуалізація виховання – необхідна умова розкриття творчої індивідуальності особистості (з досвіду роботи).
3. Засідання ради (комітету і т.п.) учнівського самоврядування.
4. Проведення анкетування з вивчення розвитку особистості.
5. Творчий портрет класного керівника.
6. Огляд методичної літератури з виховної роботи.
7. Проведення підсумків роботи методичного об’єднання класних керівників. Проблеми, їх вирішення, пропозиції.
Орієнтовна тематика семінарів для класних керівників.
1. Розвиток пізнавальної активності і культури розумової праці, вироблення вміння самостійно здобувати знання, застосовувати їх у своїй діяльності.
2. Формування потреби в правовій культурі, виховання поваги до законів і норм співжиття у суспільстві.
3. Формування основ естетичної культури, розвиток естетичного досвіду особистості, її художніх здібностей.
4. Фізичне вдосконалення, розвиток потреб у здоровому способі життя, вироблення відповідного ставлення до свого здоров’я.
5. Розробка програм вивчення особистості учнів, індивідуальних психолого-педагогічних карток учнів.
6. Створення банку діагностичних методик вивчення індивідуальних особливостей учнів, їх пізнавальних можливостей і здібностей.
7. Психолого-педагогічне проектування рівнів інтелектуального, соціального і духовного розвитку учнів у класному колективі.
8. Як створити для дітей максимальні умови для повноцінного їх розвитку й саморозвитку?
9. Роль класного керівника у розвитку внутрішньої свободи учнів, їх здатності до об’єктивної самооцінки і саморегуляції поведінки, до морального самовдосконалення.
10. Формування навичок самоврядування, соціальної активності і соціальної відповідальності у процесі практичної громадської діяльності школярів.
11. Допомога учням у визначенні сенсу життя в умовах соціально-економічних змін, нових форм господарювання, вироблені ціннісного ставлення до власного життя.
12.Розвиток самостійного творчого мислення та пізнавального інтересу учнів до ідейно- моральної спадщини, культурно-історичних традицій українського народу.
13. Прищеплення учням культури поведінки та спілкування, навчання способам розв’язання конфліктів у колективі та суспільстві.
14. Створення необхідних умов для вільного розвитку особистості учня, його мислення і загальної культури шляхом залучення до різноманітних видів творчої діяльності.
15. Формування “Я”-концепції учня-творця на основі самоосвіти, саморозвитку, самовиховання, самовдосконалення, моральної самозавершеності.
16. Проведення діагностики вихованості учнів, використання її результатів для корекції поведінки вихованців та вдосконалення процесу.
Орієнтовний перелік тем щодо проблемно-пошукової,
експериментальної роботи класного керівника.
– Форми й методи художньо-творчого розвитку школяра.
– Духовна культура учня: особливості становлення.
– Формування пізнавальних інтересів школярів.
– Дитяче самоврядування як засіб підготовки дітей до життя в умовах демократії.
– Клуби у виховній діяльності класного керівника.
– Педагогічні проблеми діагностики і прогнозування виховного процесу.
– Педагогічна діагностика сімейного виховання і організація роботи з батьками на її основі.
– Класний керівник і батьки: відносини партнерства і співробітництва у вихованні через діалогічне спілкування.
– Методика розкриття творчого потенціалу школярів через проведення творчих справ.
– Організація повноцінної життєдіяльності дітей за законами співтворчості і співпраці.
– Формування батьківського активу і організація роботи з ним.
– Виховання лідерів через різні форми учнівського самоврядування.
– Інноваційна культура класного керівника.
– Програма життєтворчості особистості школяра.
– Зміст гуманних взаємин. Шляхи та методи їх формування.
– Система роботи класного керівника щодо створення умов для самореалізації особистості учня.
– Організація життєдіяльності учнів як основа виховного процесу.
– Аналіз і прогнозування виховних ситуацій міжсуб’єктної взаємодії на індивідуальному і груповому рівнях.
ПРОГРАМА ВИВЧЕННЯ ТА СКЛАДАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ УЧНЯ За М.Ю.КрасовицькимПрізвище, ім’я, по батькові.Дата народження.Загальний фізичний розвиток.Стан здоров’я.Сімейні умови, характеристика батьків, склад сім’ї, місце роботи батьків, їх культурний рівень, режим життя дитини, спілкування поза школою.
1. Загальний розвиток:· особливості мислення, рівень абстрактного мислення (аналіз, синтез, виявлення причинних зв’язків, здійснення висновків тощо);· спрямованість, інтереси, потреби, схильності;· особливості характеру, індивідуальні реакції на події;· особливості пам’яті та процесу запам’ятовування;· типи інтелекту та професійні можливості;· вольові якості, здатність до довготривалих трудових зусиль.
2. Ставлення до навчання, праці:· успішність (які оцінки переважають, з якого предмету вчиться найкраще);· організованість і старанність у навчальній роботі, вміння працювати самостійно;· інтерес до знань (зацікавлений чи ні, виявляє інтерес до окремих предметів);· ставлення до елементів праці в школі ( лабораторні роботи, чергування, підтримка чистоти в класі, на шкільному подвір’ї).
3. Дисциплінованість та навички культури поведінки:· загальна характеристика поведінки (поводить себе спокійно, стримано чи не контролює свої емоції);· виконання шкільного режиму (дотримується Правил поведінки, порушує їх навмисно чи через недбалість; найбільш типові порушення дисципліни);· виконання вимог і розпоряджень вчителів (виконує за першою вимогою, з бажанням чи примусово);· чемність у спілкуванні з вчителями, будь-якими дорослими;· володіння навичками культури поведінки (ставлення до старих людей і молодших за себе, поступається місцем для людей похилого віку, з повагою ставиться до дівчат тощо).
4. Громадська спрямованість та активність: · ставлення до громадського життя колективу (дорожить ним, байдужий, ставиться негативно); · інтерес до громадського життя країни (користується інформацією про події в країні за кордоном);· чи виступає на зборах колективу, громадських організацій з пропозиціями, з критикою недоліків, чи здатний висловлювати власну думку;· активний чи байдужий в громадсько-корисній діяльності.
5. Взаємостосунки з товаришами:· становище в колективі (чи користується повагою й авторитетом серед товаришів по класу, чим обумовлені відносини, що склалися);· чи задоволений своїм становищем у колективі і яке б становище хотів зайняти;· ставлення до товаришів по класу (поважає чи байдужий до них; чи бувають конфлікти їх причини); · яку роль відіграє в житті класу (активний член колективу чи сторонній спостерігач).
6. Моральні цінності:· відданість Батьківщині, її Конституції, повага до Національного прапору і Гімну;· відданість демократичним цінностям – повазі до людини та її прав, свободі вибору;· усвідомлення себе як громадянина Землі, турбота про екологічну безпеку і виживання людства;· повага до різноманітності: расова і національна терпимість, повага до інших народів та їх культур;· відданість цінностям сім’ї, повага до батьків, до кожної людини як самоцінності;· дотримання у взаєминах з людьми таких цінностей, як Турбота, Повага, Довіра, Відповідальність;· відчуття власної відповідальності за все, що відбувається навколо;· політична культура та толерантність. Головні вимоги до користування цією схемою:Схема є основою для спостережень за учнями.Протягом навчального року наслідки спостережень бажано фіксувати письмово, відповідно до запровадженої схеми.При складанні характеристики бажано орієнтуватися на розкриття кожного пункту схеми, але не обов’язково в послідовності зазначеній у схемі.
